Сатанівська об’єднана територіальна громада
Хмельницька область Городоцький район

Голодомор… Його жертви… Знищення українських синів і дочок – ця тема найболючіша з усіх, яких торкаєшся вдивляючись у ті страшні роки.

У Клиновому відбулося вшанування жертв голодомору 1932-1933 років.

Біля місцевої школи зібралось чимало дітей, молоді та людей старшого покоління. Вони, разом із старостою села Янковою І. Г., вчительським колективом та працівниками СБК масовою ходою пішли до Знаку Пам'яті жертвам Голодомору 1932-1933 років. Колону очолювали державні стяги. Хліб, як символ достатку і миру зголосилася нести п’ятикласниця Ангеліна Белей. Чорне полотнище із символом голодомору, корзина квітів  - в руках молоді. Біля самого Знаку вже очікував, разом із церковним хором, протоієрей Отець Василій, настоятель  місцевого храму Святого пророка Іллі.

Ведучі Сенюк Богдана, Повх Юлія та Сенюк Марія  розповіли про ті страшні роки штучного голодомору українського народу: «Свіча мільйонів замордованих голодною смертю погасла в далекому 1933. Ми ж з вами можемо запалити свічку тільки для світлої пам’яті і щоб зігрілися душі убієнних голодом та політичними репресіями».

 До присутніх звернулася староста села Янкова І.Г., яка в своїй промові згадала безліч, важких для сприйняття, фактів, про які не можна забути: «Ні, не забудемо! Пам’ятаймо, що зимою 1932-1933 р. помирало в Україні 17 чоловік на хв.., 25 тис. щодня. За 10 місяців Україна втратила майже чверть свого населення». Виступ вчительки історії Панасюк Н.Л. націлював на доброчинне ставлення один до одного і цінувати Божий дар -  хліб.

Слова отця Василія, звернені до парафіян, були сповнені болю і туги за невинно убієнними від голоду  та сповнені віри і надії, що таке горе більше не торкнеться українського народу , а вічна пам'ять - святий обов'язок для нащадків: «Тож схилімося в скорботному доземному уклоні перед пам’яттю жертв страшного голодомору і нехай мертві почують наші сумні дзвони, а Бог їм подарує вічний спокій». Свічки пам'яті запалили всі присутні. Після молитви люди розділили між собою святу хлібину, як символ миру і достатку. Учасники церковного хору пригостили дітей печивом, а бібліотекар Клинівського СБК Кикеля О.П. всім присутнім роздала брошури із спогадами жителів села про голодомор 1932-1933 років. Під кінець заходу усі, хто був біля Знаку  пам'яті жертвам  Голодомору 1932-1933 років заспівали два гімни України – Державний гімн України та Гімн України «Боже, Великий Єдиний, нам Україну храни».



« повернутися до списку новин